політологія [5] |
історія [7] |
документознавство [0] |
музейна справа [0] |
Загальні науки [3] |
Головна » Файли » Загальні науки |
04.12.2011, 16:59 | |
ВСТУП На вiдмiну вiд глави VI Конституцiї України вiд 20 квiтня 1978 року роздiл II нової Констатуцiї України має назву "Права, свободи та обов'язки людини i громадянина". Такий акцент не випадковий. Адже перелiк конституцiйних прав та свобод в Конституцiї 1996 року значно розширений, конституцiйне закрiплення отримали давно визнанi свiто- вим та європейським спiвтовариством права людини на життя, на демок- ратичну процедуру затримання, група iнформацiйних прав, заборона примусової працi, право на приватну власнiсть, на пiдпрнємництво та iншi. Отже, в Конституцiї України закрiпленi основнi права людини, якi за визначенням П.М.Рабiновича, є певними можливостями, що необхiднi для iснування людини та її розвитку в конкретно-iсторичних умовах. Вони об'ективно визначаються досягнутим рiвнем розвитку людства i мають бути загальними i рiвними для всiх людей. Права людини закрiпленi, перш за все, в таких мiжнародно-право- вих актах: 1. Загальна Декларацiя прав людини (10 грудня 1948 р.) 2. Мiжнародний пакт про економiчнi, соцiальнi та культурнi права (16 грудня 1966 р.) 3. Мiжнародний пакт про громадянськi та полiтичнi права (16 грудня 1966 р.) 4. Факультативний протокол до Пакту про громадянськi та полiтичнi права (16 грудня 1966 р.) 5. Європейська конвенцiя про захист прав людини та основних свобод ( 4 листопада 1950 р.) 6. Європейська соцiальна хартiя (18 жовтня 1961 р.) Права людини як категорiя мiжнародного права практично стають правами громадяни- на в конкретнiй державi тодi, коли вони визнаються та закрiплюються внутрiшнiм законодавством певноi країнi. | |
Переглядів: 394 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0 | |